Що таке генетична пам’ять? Трефферт і геніальний дар авантів

Психіатр Дарольд Трефферт стверджує, що деякі люди володіють надзвичайними здібностями, які можуть бути успадковані через гени або активовані після травми мозку. Його дослідження опубліковані у журналі "Scientific American".

Поняття, відоме як "генетична пам'ять", набагато менш вивчене і набагато більш суперечливе, ніж "звичайна" пам'ять. За словами дослідника, існує безліч експериментальних даних, які доводять наявність такої пам'яті у тварин (див. Gallagher, 2013). Також генетичні спогади спостерігаються і в людей (Treffert, 2015).

Трефферт називає таких людей "вченими" - вони володіють певними навичками і неординарними здібностями, які перевершують звичайний рівень когнітивного освоєння реальності.

До обстежуваної вибірки його аналізу потрапили люди творчих професій, математики, лінгвісти, навіть музиканти. Подібні навички можуть бути "успадковані" через деяку форму генетичного коду, вже присутнього в мозку.

ТреффертЛюди, яких з раннього дитинства визнають талановитими, автоматично потрапляють під категорію "вроджені". Однак самі науковці найчастіше не є вихідцями з "академічних" родин, а в деяких випадках так званий "божий дар" не проявляється доти, доки в дорослому житті його носії не оберуть діяльність, що відповідатиме їхньому складу розуму, або ж не станеться екстраординарна подія. Так народжуються "раптові вчені".

Найбільш бентежна в цьому відношенні ситуація виникає тоді, коли особливі здібності з'являються тільки після значної травми головного мозку, часто в лівій лобно-скроневій ділянці (Hughes, 2012). Після чого людина ніби пробуджується у світі савантоподібних навичок. Трефферт вважає, що це ключ до розуміння явища "обраної геніальності".

У статті 2014 року, опублікованій у журналі "Scientific American", він зробив сміливу заяву, що всі ми внутрішньо подібні і володіємо навичками вченого.

Вельми гучна теза, враховуючи наше неоднозначне розуміння механізмів збудження і гальмування. Особливо на тлі того, що дослідник не описує механізму активізації мозку, наголошуючи лише на тому, що йдеться про певну електричну стимуляцію в процесі "3 R" - Rewiring, Recruitment and Release, тобто переадресації, перенабору та вивільнення (Treffert, 2014, с.54).

Далі він пояснює, як травма голови перекручує схеми мозку, допомагаючи перенабирати і "встановити новоутворені зв'язки між відділами, які раніше не були пов'язані", створюючи, по суті, нову форму свідомості.

Потім слідує раптове вивільнення "дрімаючої здібності" - генетичної пам'яті - "внаслідок розширення доступу до пов'язаних ділянок мозку" (Treffert, 2014, с.56).

Поділитися:

Написати коментар