Послідовність ДНК та еволюція Homo

Невідомий вид гомінідів, який відносять до одного з найдавніших видів, встановили шляхом вивчення геному нині живих людей.

Детальний аналіз підтвердив ранні припущення про те, що переселення людей з Африки в Азію і Тихоокеанський регіон відбувалося у два етапи. Вперше сучасна людина почала мігрувати з Африки приблизно 60,000 років тому. Одні попрямували в Європу, інші в бік Азії.

Вважається, що зі своєї африканської прабатьківщини стародавні Homo sapiens виходили в Євразію щонайменше двома великими хвилями. Перший вихід відбувся близько 60 тисяч років тому (попередні хвилі переселенців-людей вимерли через низку не до кінця зрозумілих причин). Тоді наші пращури подолали Суецький перешийок і розійшлися на два потоки, один з яких попрямував на північ, у Європу, а інший - в Азію і далі на острови Тихого океану.

Жауме Бертранпетіт, учений з Іспанії, проводив вивчення генів корінного населення Австралії, материкової Індії та жителів Адаманських островів. Під час досліджень він помітив, що у цих людей є гени, які не належать до раніше встановлених видів.

Бертранпетіт і його колеги провели повногеномний аналіз кількох десятків представників аборигенних народів Австралазії, включно з корінними австралійцями, папуасами, жителями Андаманських островів та Індії. Вони звернули увагу на певні фрагменти ДНК, не схожі на жодні інші, відомі у гомінідів. Ці фрагменти не виявляються ні в сучасних європейців, ні в жителів країн Далекого Сходу, вказуючи на те, що зустріч і схрещування з "третім видом" людей могли відбутися тільки десь на півдні Азії або на островах Тихого чи Індійського океану.

Людина прямоходяча мешкала в Азії приблизно в період 1,8 млн. -33,000 тисяч років тому. Як відзначають вчені, схрещування видів цілком могло мати місце. Для підтвердження цього факту потрібно, щоб ДНК Homo erectus збіглося з ДНК людей, які живуть нині.

Жодна зі скам'янілостей Л. прямоходячої не містить достатньо генного матеріалу для порівняльного аналізу, каже Алан Купер з Університету Аделаїди, Австралія. Доти, доки ми не знайдемо цілий скелет, ми не зможемо сформувати геном, як ми зробили з Денисівською людиною.

Геном Денисівської людини було отримано з пальця, знайденого в печері в Сибіру. Але такі знахідки трапляються рідко, особливо в жаркому кліматі Азії.

Ми можемо ніколи не знайти необхідних нам останків, сумно констатує Купер. Цілком можливо, що така ДНК може виявитися сумішшю видів гомінідів, які мешкали тут.