Дослідження: медові бджоли розрізняють парні та непарні числа

Люди настільки розумні, що легко можуть вивчити різницю між парними і непарними числами. Донедавна ми вважали, що людина - єдиний вид, здатний класифікувати цифри.

Усе змінилося, коли стало відомо, що медоносні бджоли здатні розрізняти парні та непарні групи. Мозок бджоли в кілька разів менший за наш: людський мозок складається з 86 мільярдів нейронів, тоді як мозок бджоли налічує лише один мільйон нейронів.

Виходить, що або гра на парність не така складна, як ми думали, або в літаючих комах просто інший спосіб навчання парності.

В дослідженні, опублікованому минулого тижня в журналі Frontiers in Ecology and Evolution, підкреслюється, що медоносні бджоли "продемонстрували здатність засвоювати поняття парності та непарності", а потім застосовувати ці категорії до великих чисел. Тобто літаючі комахи розуміють навчання і легко засвоюють нові знання.

Бджоли вміють рахувати - дослідження"Отримані результати мають стимулювати подальше тестування опрацювання парності в ширшого кола тварин для отримання інформації про можливе біологічне коріння, еволюційні чинники та потенційні технологічні інновації для опрацювання понять", - пишуть автори.

"Ці результати дають змогу припустити, що завдання опрацювання парних і непарних чисел потенційно мають біологічну основу в тому, як опрацьовують числа, крім культурного передання".

У дослідженні піддослідні комахи були розділені на дві контрольні групи. Першій групі показували картки із зображенням від однієї до десяти фігур. Якщо бджоли вибирали парне число, то отримували цукрову воду, а якщо непарне - то їм давали гіркий хінін.

Інша група навчалася лічби протилежним чином: вибір парного числа означав отримання хініну, на непарного - цукрової води. Гра в парне-парне тривала доти, доки піддослідна група не обирала 80% правильних відповідей.

Хоча люди довели, що можуть швидше опрацьовувати числа, медоносні бджоли продемонстрували протилежне: група, яка отримувала цукрову воду під час групування непарних чисел, навчалася швидше.

Потім дослідники збільшили кількість карток - спочатку до 11, а потім - до 12. Обсяг точних влучень знизився до 70%. Але в будь-якому разі це досить високий показник здатності до навчання на основі зовнішнього когнітивного впливу.

Автори кажуть, що їм потрібні подальші дослідження, щоб зрозуміти, як саме відбувається класифікація чисел і чи є ця здатність когнітивно складним процесом. Не виключається, що вже наявний нейронний механізм дає змогу впоратися із заздалегідь поставленим завданням.

Оскільки люди використовують кору головного мозку для обробки чисел, якої немає у бджіл, це "свідчить про те, що альтернативні структури мозку можуть сприяти розвитку таких здібностей". Тобто "розумові здібності" безпосередньо не пов'язані з роботою кори головного мозку.

За словами авторів, нові знання допоможуть розробити ефективнішу модель машинного навчання, оскільки цілком імовірне "створення нейроморфних обчислювальних рішень з дуже спрощеними механізмами".

Теги:
Поділитися:

Написати коментар