Планетологи в дослідженні, представленому в Nature Geoscience, заявили, що системи каналів, які покривають поверхню сучасного Марса, були висічені водою, "запечатаною" під льодовиками, а не поверхневими річками.
Отримані результати перекреслюють гіпотезу "теплого і вологого стародавнього Марса", яка стверджує, що кілька мільярдів років тому на Червоній планеті йшли дощі, існували річки та океани.
Протягом останніх 40 років припускалося, що поверхнею Марса колись протікали річки. На підтримку цієї ідеї ми бачимо сотні розгалужених систем каналів, проте всі вони дуже сильно відрізняються один від одного.
Більшість із проаналізованих нами долин мають морфологію, яка свідчить про те, що їх висічено водами, які протікають під льодом, стверджує Анна Грау Галофре, провідна авторка дослідження з Університету Британської Колумбії (Канада).
Щоб дійти такого висновку, планетологи розробили і застосували нові методи для дослідження тисяч марсіанських долин, а також порівняли їх з підльодовиковими каналами в Канадському Арктичному архіпелазі, виявивши разючу схожість. Загалом вчені проаналізували понад 10 тисяч об'єктів, використовуючи алгоритм для визначення їхніх основних процесів ерозії.
Марк Джеллінек, співавтор дослідження з Університету Британської Колумбії, додав, що отримані результати стали першим свідченням великої підльодовикової ерозії, викликаної потоками дренажних вод під стародавнім крижаним щитом на Марсі.
Водночас тільки частина мереж долин відповідають типовим під час ерозії поверхневих вод, що різко контрастує з традиційним уявленням про стародавній Марс.
Планетологи в рамках дослідження з'ясували, як долини могли з'явитися 3,8 мільярда років тому на планеті, що розташована далі від Сонця, ніж Земля, і в період, коли наша зірка була менш активною.
Згідно з їхньою моделлю, стародавній Марс був набагато холоднішим, ніж заведено вважати, і мережі каналів і долин утворювалися під льодовиковими щитами як частина дренажної системи, що природно формується під крижаним покривом, під водою, що накопичилася.
Тобто на стародавньому Марсі існували умови, які могли бути сприятливими для зародження життя. Завдяки наявності крижаного покриву, вода на планеті була захищена і стабільна, а також була прихована від сонячного випромінювання відсутністю магнітного поля.